Домой Новости Ярослав Гадзало: Врожайність товарних посівів НААН суттєво вища, ніж загалом по країні

Ярослав Гадзало: Врожайність товарних посівів НААН суттєво вища, ніж загалом по країні

713
0
ПОДЕЛИТЬСЯ

По всій країні в розпалі весняно-польові роботи. За даними Міністерства аграрної політики і продовольства, сівбу раннього ярого ячменю проведено на більш ніж третині прогнозованих площ. Чималий земельний банк перебуває в користуванні Національної академії аграрних наук. Про перебіг посівної кампанії та очікувані врожаї ми поспілкувалися з президентом академії Ярославом Гадзалом.

В Україні тривають весняно-польові роботи. Під управлінням НААН суттєвий земельний банк. Який відсоток буде засіяний протягом поточної кампанії?

Ярослав Гадзало: У постійному користуванні установ, організацій і підприємств академії перебувають 365 тис. га ріллі. Із яких 25 тис. у Криму, більше 10 – за лінією розмежування в Донецькій і Луганській областях. Та приблизно 50 тисяч у підприємств, щодо яких порушена процедура банкрутства.

Станом на початок цього року майже 93% загальної площі мають документи на право постійного користування. Кожній другій ділянці присвоєно кадастрові номери. Порівняно з минулим роком, площа таких ділянок збільшилася на 26 тис. га.

Які культури вирощують господарства й інститути академії?

Ярослав Гадзало: Загальна посівна площа під урожай 2018 року становила 317,3 тис. га. Якщо говорити про структуру, то 55% було відведено під зернові, 33% – під технічні культури. А також – під овочеві, картоплю та кормові. Переважно наші установи вирощують насіннєвий матеріал озимої пшениці, ячменю, жита, ярої пшениці, а також гречки, гороху, кукурудзи, соняшника і сої, та насіння овочевих і малопоширених культур.

Яку врожайність зазвичай вони отримують?

Ярослав Гадзало:  Знову ж таки беремо торішні цифри. Щодо зернових урожайність становила 3,8 тонн/га, кукурудзи — 6,7 тонн/га, цукрових буряків — 39,7 тонн/га, соняшника — 1,8 тонн, сої і ріпаку — в межах 2,4 тонн.

А якщо порівнювати із загальноукраїнськими результатами?

Ярослав Гадзало:  Ця дискусія триває не перший рік. Нашим установам інколи закидають, що в нас урожайність нижча, ніж у тих же приватних підприємств. Я просто хочу нагадати, що наші дослідні господарства та установи провадять насамперед наукову діяльність, займаються селекцією сортів, що адаптовані саме до наших умов і становлять серйозну конкуренцію іноземним аналогам. Отже, в нас є насіннєві та товарні посіви, але проблема в тому, що державою не передбачена звітність, як можна було б розділяти посіви, відповідно, й одержаний вал. Саме тому розрахункова врожайність культур у системі академії, згідно з чинними формами статистичної звітності, через ведення розмноження насінницьких посівів і виробництво насіння, загалом щодо окремих культур дещо нижча.

Проте це може робити внутрішня статистика. Які результати?

Ярослав Гадзало: У структурі нашої посівної площі торік насіннєві посіви становили 22%. Зокрема в групі ранніх зернових цей відсоток був 50%. Ми розділили вал зерна по кожній культурі окремо й отримали результат, який, можливо, вас здивує. Наприклад, у групі зернових врожайність академії – 51,2 ц/га, тоді як загалом по Україні — 47,2 ц/га. Далі ще красномовніше: пшениця озима — 49,7 порівняно з 37,4 ц/га, озимий ячмінь — 58,5 порівняно з 33,5 ц/га, ярий ячмінь — 43,5 порівняно з 27,5 ц/га. Висновок простий — академія ефективно використовує свої землі та має вищу врожайність, ніж загалом у країні. Безперечно, що все перелічене – це виключно вітчизняні сорти селекції нашої академії. Виняток становлять лише соняшник і кукурудза.

Чому?

Ярослав Гадзало:  На аграрному ринку ці культури, з комерційного погляду, є найпривабливішими, дають найвищі прибутки. Селекцію щодо них треба розвивати в напрямі підвищення продуктивності, аби конкурувати з іноземними аналогами, які активно заполонили український ринок. Це довга і кропітка робота, вона планово ведеться, але потребує часу. В селекційній роботі вчені використовують біотехнології, ДНК-маркери та інші методи досліджень.

Повернімось до врожаю 2019 року. Чи всі господарства розпочали весняно-польові роботи? Чи забезпечені всім необхідним?

Ярослав Гадзало:  Це традиційно складне запитання, бо мати без грошей гідне матеріально-технічне забезпечення, як відомо, неможливо. Тому не в кожному напрямі все гладко, але ми працюємо над тим. Забезпеченість дизпаливом 55% потреби, дизельне мастило в наявності майже в повному обсязі. Що стосується добрив, то забезпеченість у межах 59%, засоби захисту рослин у середньому забезпечені на третину, але з протруйниками ситуація краща — 89%.

Планово працюємо з насінням ярих культур. Наприклад, сьогодні ярих зернових, за винятком кукурудзи, у нас 90% потреби.

Який наразі стан озимини в господарствах НААН і в країні загалом? Чи сприяють погодні умови?

Ярослав Гадзало: Переважна більшість посівів перебуває в доброму та задовільному стані. Метеорологічні умови сприяють вегетації озимини, запаси продуктивної вологи в орному та метровому шарах ґрунту оптимальні. Науковці регулярно моніторять стан посівів і надають аграріям відповідні рекомендації. Зараз украй важливо провести весняне обстеження посівів, своєчасно підживити їх і здійснити механічний обробіток на полях із фізично стиглим ґрунтом та розпочати сівбу ранніх ярих культур.

Розкажіть про співпрацю з приватним бізнесом. Чи закуповують аграрії насіння селекції академії? Чи збільшується інтерес?

Ярослав Гадзало: Насіння академії користується попитом, інтерес є, і ми в повному обсязі його задовольняємо. Наприклад, торік для реалізації виробили майже 32 тисячі тонн добазового та базового насіння озимих зернових культур, що на 100% забезпечує потребу в сортозаміні та сортооновленні всіх товаровиробників в Українї.

Установами академії також вироблено 366 тонн батьківських форм кукурудзи та 1082 тонни гібридів першого покоління. Номер один у цій роботі – наш Інститут зернових культур. Також мережа виробила 68 тонн насіння батьківських форм соняшнику.

Насіння яких культур найзатребуваніше?

Ярослав Гадзало:  Їх дуже багато, тому перелічу буквально кілька. Озимої пшениці більше ніж 15 сортів, наприклад, «Борвій», «Голубка одеська», «Достаток» тощо. Серед ячменю доречно вказати сорти «Снігова Королева», «Академічний»,  «Аватар», «Айвенго», гороху — «Дарунок степу», «Меценат», «Магнат», проса — «Золотисте», «Вітрило», «Козацьке» та інші.

Щороку Інститут аграрної економіки робить прогноз щодо майбутнього врожаю. Вже є дані стосовно поточного року?

Ярослав Гадзало: Про це завжди складно говорити, бо напевно знати не можна. Згідно з прогнозом, у 2019 році виробництво зернових і зернобобових культур очікується на рівні 68,2 млн тонн. Це на 2,3% менше ніж торік, тоді зібрали 69,8 млн тонн. Ми очікуємо зменшення врожаю жита, кукурудзи, гречки та вівса. Водночас прогнозуємо збільшення виробництва пшениці на 9%, ячменю десь на 8,3% і гороху на суттєві 24%.

В олійних культурах передбачається спад загалом на 5,7%. Це зумовлено зменшенням виробництва соняшнику на 8,8%, сої – на 12%. Водночас ріпаку плануємо отримати на 21% більше, ніж торік. Валовий збір картоплі та овочів може зменшитися приблизно на 11,9%. Але, наголошую, це лише прогноз.

Отже, повторити минулорічний результат врожаю зернових цього року не зможемо?

Ярослав Гадзало: На зміни валового збору зернових і зернобобових культур впливають багато факторів, зокрема площі вирощування, урожайність, зміни в структурі посівів. Інститут аграрної економіки прогнозує валовий збір зернових і зернобобових у 2019 році на рівні 68,2 млн тонн за умови одержання валового збору кукурудзи на рівні не менше 31,4 млн тонн. Нагадаю, у 2018 році валовий збір зернових становив 69,8 млн тонн, зокрема 35,6 млн тонн кукурудзи. Водночас все суттєво залежить від погодних умов весни та літа, від якості і кількості використаних мінеральних добрив та правильно підібраних систем захисту рослин

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here